як працює система податкових перевірок 2025 — PRAVO.UA

Після майже трирічної паузи держава поступово відновила повний податковий контроль. Із 1 січня 2025 року фіскальні органи знову отримали право проводити перевірки практично всіх платників податків: як юридичних осіб, так і ФОПів. Як все працює у 2025 році – розберемося.

Водночас мораторій не зник повністю. Він і надалі діє щодо проведення документальних перевірок (за певних винятків) для платників, податковою адресою яких є:

• тимчасово окуповані території;
• райони активних бойових дій;
• території можливих бойових дій (згідно з переліком, затвердженим наказом Мінрегіону № 376 від 28 лютого 2025 року).

Щодо вказаних платників можуть проводитись лише документальні позапланові перевірки з окремих підстав, перелік яких визначений у підпункті 69.35-1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу. Зокрема, це, якщо є звернення самого платника про проведення перевірки, платником розпочато процедуру реорганізації/ліквідації, заявлено до відшкодування ПДВ та/або від’ємне значення з ПДВ на суму більше 100 тис. грн або податковим органом отримано інформацію, що свідчить про порушення платником вимог валютного законодавства.

Також діє заборона на фактичні перевірки об’єктів, що розташовані на окупованих чи небезпечних територіях.

Проте навіть тут існують винятки. Податківці можуть прийти з фактичною перевіркою до бізнесів на територіях можливих бойових дій, які працюють у сферах підвищеного ризику:

• виробництво або реалізація підакцизної продукції (алкоголь, тютюн, пальне тощо);
• гральний бізнес;
• операції з купівлі-продажу іноземної валюти;
• здійснення господарської діяльності без державної реєстрації.

Клуб білого бізнесу – поза зоною ризику?

Окремий підхід у 2025 році держава запровадила до платників податків, які демонструють високий рівень добровільного дотримання податкового законодавства. Йдеться про учасників так званого «Клубу білого бізнесу» – ініціативи, спрямованої на заохочення сумлінних платників.

Для таких компаній передбачені певні гарантії від надмірного контролю. Зокрема, у 2025 році щодо учасників «Клубу» заборонено проводити:

• документальні планові перевірки, за винятком підприємств, які здійснюють діяльність у сфері виробництва та/або реалізації підакцизної продукції, організації та проведення азартних ігор в Україні (гральний бізнес), платників податків, які надають фінансові, платіжні послуги;
• фактичні перевіркиз питань ліцензування діяльності із зберігання пального для власних потреб та/або для промислової переробки;
• документальні позапланові перевірки, крім тих, що прямо дозволені підпунктом 69.41.3 пункту 69.41 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу (це, зокрема, випадки, коли перевірку ініціює сам платник, у частині контролю за трансфертним ціноутворенням; податкова отримала інформацію про порушення валютного законодавства;  платник здійснює діяльність у сфері підакцизної продукції, грального бізнесу чи фінансових і платіжних послуг.

Таким чином, учасники «Клубу білого бізнесу» та платники, податковою адресою яких є тимчасово окупована територія або територія активних/можливих бойових дій, де-факто мають «податковий імунітет» від більшості планових і фактичних перевірок.

Однак жодних інших обмежень для решти платників Податковий кодекс не встановлює.

Мораторій на безпідставні перевірки: що передбачає рішення РНБО

21 липня 2025 року Президент України підписав Указ № 538/2025, яким введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України «Про запровадження правових і організаційних заходів щодо мораторію на безпідставні перевірки та втручання державних органів у діяльність бізнесу й стимулювання економічного зростання».

Документ орієнтований на зменшення адміністративного тиску на бізнес і водночас  на підвищення ефективності податкового та митного контролю. Зокрема, Кабінету Міністрів доручено забезпечити реалізацію низки практичних заходів, серед яких:

• обмеження перевірок щодо підприємств, які мають статус авторизованих економічних операторів (АЕО)та суб’єктів з незначним ступенем ризику (крім тих, що працюють з підакцизними товарами);
• удосконалення ризик-орієнтованого підходу для того, щоб податкові й митні перевірки проводилися насамперед там, де існує високий ризик порушень або контрабанди, а не щодо сумлінного бізнесу.

Іншими словами, держава декларує перехід від «масових перевірок» до цільового контролю, заснованого на аналізі ризиків.

Проблема з реалізацією

Втім, є важливий нюанс. Відповідно до пункту 2.1 статті 2 Податкового кодексу України, зміни правил проведення податкових перевірок можуть відбуватися виключно через внесення змін до самого Кодексу.

Станом на сьогодні таких змін не ухвалено, тобто норми Податкового кодексу залишаються чинними у попередній редакції.

Отже, хоча рішення РНБО має політичну вагу та визначає напрям державної політики, воно не створює нових юридичних підстав для обмеження перевірок і без внесення відповідних змін до Податкового кодексу має декларативний характер.

Види податкових перевірок

Податкове законодавство України передбачає три основні види перевірок:

• документальні– планові або позапланові, виїзні чи невиїзні;
• камеральні– проводяться на підставі поданої звітності, без участі платника податку;
• фактичні– здійснюються без попередження, переважно для контролю за розрахунковими операціями, обігом готівки, наявністю ліцензій чи акцизних марок.

Документальні перевірки: як і кого перевіряє ДПС у 2025 році

Документальні перевірки – це основний інструмент податкового контролю. Вони проводяться для перевірки своєчасності, достовірності та повноти сплати податків і зборів, а також дотримання валютного, трудового та іншого законодавства, контроль за яким покладено на податкові органи. Зокрема, під час таких перевірок фіскальні органи також аналізують, чи правильно роботодавець оформлює трудові відносини з працівниками.

Планові документальні перевірки здійснюються відповідно до Плану-графіка перевірок, який щорічно публікується на сайті Державної податкової служби.

У 2025 році він складається з чотирьох розділів:

• розділ I. Документальні планові перевірки платників податків – юридичних осіб;
• розділ II. Документальні планові перевірки фінансових установ, постійних представництв та представництв нерезидентів;
• розділ III. Документальні планові перевірки платників податків – фізичних осіб;
• розділ IV. Документальні планові перевірки платників податків – юридичних осіб з питань правильності обчислення, повноти і своєчасності сплати податку на доходи фізичних осіб, військового збору та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

Актуальна версія Плану-графіка доступна за  посиланням на сайті ДПС.
Документ оновлювався вже тричі, останні зміни оприлюднено 26 вересня 2025 року – вони торкнулися перевірок юридичних осіб і фінансових установ.

За даними платформи Opendatabot, оновлений план передбачає 4908 перевірок протягом року. Це на 122 більше, ніж у попередній редакції.

З них:

• 3881 перевірка (79%) стосується компаній;
• 1027 (21%) — ФОПів.

Найбільш насиченим місяцем стане грудень, коли заплановано провести 482 перевірки.

Як повідомляють платника про перевірку

Податківці можуть розпочати документальну планову перевірку лише за умови, що платника податків попереджено не пізніше ніж за 10 календарних днів до її початку.

Для цього йому надсилають або вручають:

• копію наказу про проведення перевірки;
• письмове повідомлення із зазначенням дати початку.

Відповідно до пункту 42.2 статті 42 Податкового кодексу, документи вважаються належним чином врученими, якщо вони:

• надіслані в електронний кабінет (якщо платник подав заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет),
• надіслані рекомендованим листом із повідомленням про вручення;
• або вручені особисто платнику чи його представнику;

Якщо платник відмовився прийняти документи, не перебував за адресою, або не з’явився для їх отримання, то податкова все одно вважає документи врученими у день, коли пошта зробила відповідну відмітку з поясненням причин невручення.

Тобто, навіть, якщо платник фізично не отримав повідомлення, але воно було належним чином відправлене, обов’язок податкової щодо повідомлення вважається виконаним.

Так само, якщо документи відправлені поштою не пізніше ніж за 10 календарних днів до дати початку перевірки – податківці мають право її проводити, навіть якщо конверт фактично доставлено пізніше.

Як бізнес потрапляє до плану перевірок

До Плану-графіка документальних планових перевірок потрапляють платники податків, у діяльності яких податкова вбачає ризики несплати податків або порушення законодавства, контроль за яким здійснюють контролюючі органи.

Періодичність таких перевірок залежить від ступеня ризику:

• високий ризик – не частіше одного разу на рік;
• середній ризик – не частіше одного разу на два роки;
• незначний ризик – не частіше одного разу на три роки.

Відбір здійснюється відповідно до Порядку формування плану-графіка, затвердженого наказом Мінфіну № 524 від 2 червня 2015 року (в редакції № 548 від 7 вересня 2020 року).

Планування базується на результатах діяльності платника за 9 місяців поточного року, або за попередній рік,  якщо його звітний період з податку на прибуток становить календарний рік.

Основні критерії ризику

Для юридичних осіб

Високий ризик мають підприємства, які:

• мають операції з контрагентами, що ліквідовані, визнані банкрутами або перебувають у розшуку (якщо сума перевищує 5% обсягів постачання, але не менше 100 тис. грн);
• мають непідтверджені операції з ПДВ на суму понад 1 млн грн або 5% податкового кредиту;
• фігурують у даних правоохоронців чи податкових підрозділів щодо ухилення від оподаткування або співпраці з фіктивними підприємствами;
• декларують збитки чи від’ємний фінрезультат;
• суттєво коригують фінрезультат у звітності (більше 30%);
• продають продукцію нижче собівартості;
• мають різке зростання кредиторської заборгованості при збільшенні запасів;
• у структурі витрат – адміністративні та збутові витрати перевищують собівартість;
• сплачують менше податку на прибуток (на 50% і більше) порівняно з попереднім періодом;
• мають дебіторську заборгованість, що перевищує кредиторську удвічі.

Для фізичних осіб-підприємців

Ознаками високого ризику є:

• розбіжності між задекларованими та фактичними доходами (на 10% і більше);
• наявність судових рішень за статтями 191, 212, 368 ККУ щодо контрагентів;
• недекларування інвестиційних доходів;
• перевищення обсягів експорту над доходом на 10% і більше;
• заниження податкових зобов’язань із ПДВ або завищення податкового кредиту;
• доходи на рівні або нижчі від витрат;
• надмірно високі інші витрати чи амортизація (понад 30% документально підтверджених витрат);
• розбіжності між даними декларації і звітністю з ЄСВ (понад 5%);
• виплата зарплати чи винагород без утримання ПДФО або ЄСВ;
• невідповідність імпортних чи експортних обсягів задекларованим даним (на 5–20%);
• виплата доходів нерезидентам.

Протягом останніх трьох років зміни до Порядку формування Плану-графіка планових документальних перевірок не вносилися.

Як знизити ризик потрапити до Плану-графіка перевірок

Щоб не опинитися у категорії високого ризику, підприємствам варто: ретельно перевіряти контрагентів і уникати сумнівних зв’язків; контролювати фінансові показники (борги, збитки, рівень оподаткування); слідкувати за зарплатним фондом і трудовими відносинами; уникати різких коливань у звітності, які можуть виглядати як маніпуляції.

Новий підхід ДПС: податковий комплаєнс і ризик-менеджмент

Державна податкова служба вже працює над удосконаленням системи формування плану перевірок. Згідно з постановою Кабміну № 854 від 25 липня 2024 року, запущено експериментальний проєкт зі створення системи управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками).

Проєкт триватиме два роки і має на меті впровадження міжнародних стандартів ризик-менеджменту у роботу ДПС.

Основні види ризиків, які система відстежує:

• ризик реєстрації: коли суб’єкт не стоїть на обліку або не зареєстрований платником податків;
• ризик звітності: несвоєчасне або повне неподання звітності;
• ризик сплати: несвоєчасна або неповна сплата податків, що призводить до податкового боргу;
• ризик декларування: неправильне або умисно викривлене відображення показників у деклараціях.

Мінфіну доручено затвердити Положення про експертну комісію ДПС, Методику ідентифікації та оцінки ризиків, а також Порядок формування «паспорта податкового ризику» для кожного платника.

Втім, станом на жовтень 2025 року ці документи ще не затверджені, а на офіційному сайті ДПС у розділі «Система управління податковими ризиками (комплаєнс-ризики)» поки що опубліковано лише саму постанову КМУ № 854.

Позапланові перевірки: коли і як їх призначають

Позапланова документальна перевірка можлива лише за наявності підстав із вичерпного переліку п. 78.1 ст. 78 ПКУ.

Ось ключові тригери:

• Податкова інформація про можливі порушення (валютного, податкового законодавства, ПВК/ФТ тощо), і платник не надав обґрунтовані пояснення з документами на письмовий запит ДПС (пп. 78.1.1 ПКУ).
• Неподання у строк: декларацій, розрахунків, звітів з трансферним ціноутворенням (п. 39.4 ПКУ), якщо їх подання передбачено законом (пп. 78.1.2 ПКУ).
• Уточнюючий розрахунок за уже перевірений період (пп. 78.1.3 ПКУ).
• Виявлена недостовірність даних у звітності, яка не підтверджена поясненнями платника (п.п. 78.1.4 ПКУ).
• Оскарження результатів перевірки для для повторної перевірки окремих фактів (пп. 78.1.5 ПКУ).
• Припинення, реорганізація, банкрутство (пп. 78.1.7 ПКУ).
• Бюджетне відшкодування ПДВ або значне від’ємне значення ПДВ (понад 100 тис. грн) (пп. 78.1.8 ПКУ).
• Скарги на ненадання/порушення щодо податкових або акцизних накладних (пп. 78.1.9 ПКУ).
• Виявлені порушення у діях податківців нижчого рівня (службовий контроль) (пп. 78.1.12 ПКУ).
• «Тіньова» зарплата, неоформлені трудові відносини, господарська діяльність без держреєстрації (пп. 78.1.13 ПКУ).
• Порушення принципу «витягнутої руки» у контрольованих операціях (пп. 78.1.14 ПКУ).
• Порушення вимог трансфертного ціноутворення: неподання/порушення у звітах та документації (пп. 78.1.15–78.1.16 ПКУ).
• Ігнорування виправлення помилок за результатами електронної перевірки (пп. 78.1.17 ПКУ).
• Розбіжності в акцизних накладних та податковій звітності (пп. 78.1.18 ПКУ).
• Ненадання інформації на запит ДПС під час зустрічної звірки (пп. 78.1.19 ПКУ).
• Заява на поповнення залишку пального (пп. 78.1.20 ПКУ).
• Іноземна інформація про можливі порушення (пп. 78.1.21 ПКУ).
• Діяльність нерезидента через постійне представництво без обліку в ДПС (пп. 78.1.22 ПКУ).
• Порушення фінансовими агентами процедур звітності, ненадання інформації або недостовірні дані про підзвітні рахунки (п.п. 78.1.23–78.1.27 ПКУ).

Важливо зазначити, що про позапланові перевірки податківці заздалегідь не повідомляють. Право на проведення позапланових перевірок надається лише у випадку, коли платнику податків до початку проведення таких перевірок вручено у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ, копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки. Під час позапланових перевірок податківці мають право перевіряти документи, що пов’язані з підставою такої перевірки.

Своєю чергою, документальні перевірки можуть бути виїзними (ті , які проводяться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об’єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка) та невиїзними ( ті, які проводяться в приміщенні контролюючого органу).

Присутність платників податків під час проведення документальних невиїзних перевірок не обов’язкова. За наявності письмового звернення платника податків замість документальної невиїзної перевірки може проводитися документальна виїзна перевірка.

Координація одночасних перевірок (ДПС – держфінконтроль – митниця)

Щоб уникати дублювань для одного платника у звітному періоді, перевірки мають проводитися одночасно (ПКУ; Порядок КМУ № 805 зі змінами).

Постановою КМУ від 16.07.2025 № 887 уточнено механіку координації:

• планування перевірок здійснюється щороку податковими органами та щокварталу митними органами. Планування ревізій здійснюється щокварталу органами державного фінансового контролю;
• для забезпечення одночасного проведення перевірок та/або ревізій, запланованих на I квартал (січень – березень) наступного року, до 10 грудня поточного року контролюючі органи та органи фінансового контролю узгоджують між собою дати проведення таких перевірок та/або ревізій;
• планування ревізій на II-IV квартали поточного року органи державного фінансового контролю здійснюють з урахуванням плану-графіка документальних планових перевірок на поточний рік, оприлюдненого на офіційному веб-сайті ДПС, та плану-графіка документальних планових перевірок на відповідний квартал, оприлюдненого на офіційному веб-сайті Держмитслужби;
• планування перевірок на II-IV квартали поточного року митні органи здійснюють з урахуванням плану-графіка документальних планових перевірок на поточний рік, оприлюдненого на офіційному веб-сайті ДПС;
• у разі коли заплановано одночасне проведення у звітному періоді перевірки та/або ревізії одного і того самого суб’єкта господарювання, контролюючі органи та орган державного фінансового контролю узгоджують між собою дату початку проведення такої перевірки та/або ревізії для забезпечення інформування суб’єкта господарювання не пізніше ніж за 10 днів до початку проведення документальної планової перевірки та/або ревізії про дату її початку.

Що саме дивляться під час документальної перевірки

Фокус – на ризикових ділянках і доказовості операцій. Зокрема:

• реальність витрат, особливо за операціями з ФОПами, “ризиковими” контрагентами, в тому числі відносно яких порушені кримінального провадження;
• наявність/відсутність первинних документів на підтвердження господарських операцій;
• дотримання валютного законодавства в частині дотримання граничних строків надходження валютної виручки по ЗЕД контрактах;
• правомірність сум бюджетного відшкодування сум ПДВ;
• дотримання вимог щодо трансферного ціноутворення.

Камеральні перевірки: автоматичний контроль без участі платника

Камеральна перевірка – це форма поточного документального контролю, яку податкова проводить на підставі даних, що вже є в її розпорядженні: поданих декларацій, звітності та інформації з електронних систем адміністрування. Для проведення камеральної перевірки не потрібно окремого рішення чи наказу. Вона здійснюється в приміщенні податкового органу, без повідомлення платника податків і без його участі.

Що перевіряють

Перелік питань, які можуть бути предметом камеральної перевірки, визначений у п. 75.1.1 ст. 75 Податкового кодексу України.

Найчастіше податківці перевіряють:

• своєчасність подання декларацій і розрахунків;
• повноту та своєчасність сплати податків і зборів;
• своєчасність реєстрації податкових накладних і розрахунків коригування в ЄРПН.

Строки проведення

Загальний строк проведення камеральної перевірки – 1095 календарних днів з моменту подання звітності.
Однак є винятки:

• для перевірки податкової звітності – не пізніше 30 днів після граничного строку подання (або після фактичного подання, якщо воно відбулося із запізненням);
• для перевірок щодо ЄСВ– строки давності не застосовуються.

Фактичні перевірки: раптовий контроль

Фактичні перевірки – це інструмент податкового контролю, який проводиться без попередження за місцем фактичного здійснення діяльності платника податків або розташування його майна.Їх мета – перевірити дотримання правил обігу готівки, проведення розрахункових операцій, наявність ліцензій та свідоцтв, зокрема на виробництво й обіг підакцизних товарів, а також оформлення трудових відносин з працівниками.

Такі перевірки проводяться контролюючими органами на підставі п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України, який дозволяє виїзд податківців без попереднього повідомлення, якщо є підстави вважати, що на місці порушується законодавство.

Що найчастіше виявляють

За результатами фактичних перевірок податківці фіксують типові порушення:

• розрахункові операції без РРО/ПРРО;
• порушення обліку товарних запасів;
• робота без платіжних терміналів у сфері роздрібної торгівлі;
• використання найманої праці без оформлення трудових відносин.

Оформлення та оскарження результатів перевірок

Результати перевірок оформлюються у формі акта (у разі встановлення порушень) або довідки (якщо порушення відсутні).

Строк складення акта (довідки) про результати перевірки не зараховується до строку проведення перевірки.

Порядок оформлення результатів документальних перевірок затверджено наказом Мінфіну № 727 від 20 серпня 2015 року (в редакції наказу № 702 від 22 грудня 2021 року). Цим Порядком визначено вимоги до змісту акта, процедури його підписання, реєстрації, зберігання та розгляду.

Заперечення до акта перевірки

Якщо платник податків не погоджується з висновками акта, він має право подати заперечення протягом 10 робочих днів із дня, наступного за днем отримання акта.
Разом із запереченням можна подати додаткові документи та пояснення. Такі заперечення, додаткові документи і пояснення є невід’ємною частиною матеріалів перевірки.

25 квітня 2025 року набрали чинності зміни, внесені наказом Мінфіну № 151 від 14 березня 2025 року. Вони дозволили розглядати матеріали перевірки в режимі відеоконференції.

Основні нововведення:

• повідомлення про розгляд надсилається через електронний кабінет платника;
• учасник перевірки проходить ідентифікацію перед відеозасіданням, яке обов’язково фіксується на відео;
• у запереченні платник має вказати, чи братиме участь у розгляді особисто або дистанційно;
• під час відеоконференції можна надавати лише усні пояснення щодо предмета розгляду.

Після аналізу заперечень податковий орган ухвалює:

• податкове повідомлення-рішення (ППР) або
• рішення про повторну перевірку за окремими питаннями.

Оскарження результатів: адміністративне і судове

Платник може оскаржити ППР:

1. в адміністративному порядку, подавши скаргу до ДПС протягом 10 робочих днів із дня отримання ППР;
2. у судовому порядку: під час або після завершення адміністративного оскарження.

Адміністративна скарга може подаватися письмово або в електронній формі. Якщо строк пропущено з поважних причин, його можна поновити протягом 6 місяців, подавши клопотання з підтвердними документами.

Платник має право бути присутнім при розгляді скарги особисто або через представника, у тому числі в режимі відеоконференції, якщо у скарзі заявив про таке бажання. Податкова повинна повідомити про дату, час і спосіб розгляду не пізніше ніж за 5 календарних днів до до дати розгляду такої скарги.

Відсутність платника, належно повідомленого про розгляд, не перешкоджає ухваленню рішення.

За результатами ДПС може:

• скасувати ППР повністю або частково,
• або залишити без змін.

Судове оскарження

У разі відмови в задоволенні скарги платник має право звернутися до суду з позовом про визнання ППР протиправним і його скасування. Закон також дозволяє оминути адміністративну процедуру і звернутися до суду одразу.

Процесуальні строки:

• без адміністративного оскарження – 6 місяців із дня отримання ППР;
• після адміністративного оскарження – 1 місяць після його завершення.

Пропуск строку є підставою для залишення позову без розгляду, але за поважних причин суд може його поновити.

Воєнний стан і процесуальні строки

Сам факт дії правового режиму  воєнного стану не зупиняє автоматично перебігу строків звернення до суду. Питання поновлення строку розглядається індивідуально.  Суд враховує аргументи та докази, наведені платником.

Поважною вважається причина, якщо вона одночасно:

1. об’єктивно унеможливлювала подання позову у визначений строк;
2. виникла незалежно від волі платника;
3. існувала протягом пропущеного періоду;
4. підтверджена належними доказами.