військовий адвокат
|

Мобілізація в Україні: актуальні правила, категорії громадян та зміни

ОтПросто про закони

мобілізація 2025 — це складова державної системи оборони, спрямована на зміцнення Збройних Сил у період воєнного стану чи під час загрози суверенітету держави. У часи, коли триває повномасштабна війна, тема мобілізації залишається однією з найактуальніших, адже вона стосується практично кожної української родини.

У цій статті ми розглянемо, як відбувається мобілізація у 2025 році, кого можуть призвати, які категорії громадян мають право на відстрочку або звільнення від служби, а також — які нові норми запроваджені у чинне законодавство.

🔹 Загальні засади мобілізації

Мобілізація — це комплекс державних заходів, спрямованих на переведення економіки, системи управління та населення країни на функціонування в умовах воєнного часу. Її мета — сформувати необхідний людський і матеріальний ресурс для захисту держави.

В Україні мобілізаційні заходи проводяться згідно із Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та Указом Президента України №69/2022 «Про загальну мобілізацію». Саме цей документ визначає порядок, терміни та обсяг призову громадян на військову службу.

Залежно від воєнно-політичної ситуації, мобілізація може бути:

  • загальною — коли залучаються всі придатні громадяни;
  • частковою — коли держава призиває лише окремі категорії або спеціальності.

🔹 Порядок проведення мобілізації

Після оголошення мобілізації громадянам, які перебувають на військовому обліку, вручаються повістки. У документі вказано час і місце прибуття до територіального центру комплектування (ТЦК).

Отримавши повістку, особа зобов’язана:

  1. З’явитися у вказаний час до ТЦК;
  2. Пройти медичний огляд;
  3. Отримати направлення на навчання або безпосередньо на службу.

Важливо: повістка вважається врученою, якщо її передано особисто, вручено під підпис за місцем роботи або проживання, а також у випадках, коли особа проігнорувала офіційне повідомлення.

🔹 Добровільна мобілізація (18–25 років)

Для молодих українців віком від 18 до 25 років основна форма участі у захисті держави — добровільна мобілізація.

Це означає, що молоді люди мають право самостійно звернутися до ТЦК і пройти відбір, навіть якщо держава не проводить обов’язкового призову для їхньої вікової категорії.

Основні вимоги до добровольців:

  • громадянство України;
  • відсутність судимостей за тяжкі злочини;
  • придатність за станом здоров’я (висновок військово-лікарської комісії);
  • відсутність обставин, які дають право на відстрочку.

Такий шлях обирають ті, хто хоче отримати військову підготовку, грошове забезпечення та пільги, які надаються учасникам бойових дій. Добровільна служба за контрактом — це також можливість обійти бюрократію та розпочати службу за власним бажанням.

мобілізація 2025

🔹 Обов’язкова мобілізація (25–60 років)

Основний контингент мобілізації — чоловіки віком від 25 до 60 років. Саме ця група становить основу бойового резерву держави.

Водночас призов не є однаковим для всіх — держава враховує:

  • сімейні обставини (наявність трьох і більше дітей, догляд за особами з інвалідністю);
  • професійні навички (водії, медики, зв’язківці, інженери, ІТ-фахівці тощо);
  • стан здоров’я;
  • місце роботи (заброньовані працівники критичної інфраструктури).

Усі ці фактори можуть впливати на рішення про відстрочку або призов.

Відстрочка від мобілізації

Відповідно до статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», право на відстрочку мають:

  • громадяни, які утримують трьох і більше дітей до 18 років;
  • особи, які доглядають за хворими родичами;
  • студенти та аспіранти денної форми навчання;
  • священнослужителі, поліцейські, військовослужбовці резерву, працівники оборонних підприємств;
  • особи, які мають інвалідність.

Документом, що підтверджує відстрочку, є посвідчення про відстрочку або довідка з ТЦК із посиланням на законодавчу підставу.

🔹 Мобілізація для чоловіків старше 60 років

Особи, які досягли 60-річного віку, зазвичай не підлягають мобілізації. Для них діє граничний вік перебування на військовому обліку.

Втім, є винятки:

  • представники вищого офіцерського складу можуть залишатися на службі до 65 років;
  • у разі воєнного стану військовослужбовець, який досяг граничного віку, може продовжити службу добровільно, якщо він має досвід, добрий стан здоров’я та проходить медичну комісію.

Такі продовження служби часто застосовуються до офіцерів із великим бойовим досвідом, викладачів військових вишів або інструкторів.

🔹 Зниження віку мобілізації до 25 років

Однією з найважливіших реформ мобілізаційного законодавства у 2024–2025 роках стало зниження віку призову з 27 до 25 років.

Метою цієї зміни є оновлення резерву, підвищення обороноздатності та залучення молодих, фізично підготовлених громадян. Таким чином, після проходження базової підготовки чоловіки від 25 років можуть бути мобілізовані за загальним порядком.

🔹 Нові норми мобілізаційного законодавства

Верховна Рада України у 2024–2025 роках ухвалила низку важливих законів, що регулюють процес мобілізації. Основні нововведення включають:

  1. Електронний облік військовозобов’язаних.
    Усі дані про громадян тепер вносяться в електронну систему — Єдиний державний реєстр призовників. Це дозволяє автоматизувати виклики, контролювати переміщення та спростити комунікацію між ТЦК і громадянами.
  2. Електронні повістки.
    З 2025 року повістки можуть надсилатися не лише у паперовій формі, а й через електронний кабінет військовозобов’язаного або застосунок «Дія».
  3. Посилення відповідальності за ухилення.
    Особи, які не з’являються за викликом без поважних причин, можуть бути притягнуті до адміністративної або навіть кримінальної відповідальності.
  4. Розширення переліку броньованих працівників.
    До списку критично важливих професій додано IT-фахівців, спеціалістів енергетичного сектору, логістики, зв’язку та медицини.
  5. Покращення соціальних гарантій для мобілізованих.
    Збільшено виплати, компенсації родинам, а також передбачено державні програми перекваліфікації після звільнення зі служби.

🔹 Роль адвоката у справах про мобілізацію

Питання мобілізації часто викликає юридичні суперечки, особливо коли громадяни вважають, що повістка вручена неправомірно або без урахування їхніх законних прав на відстрочку.

У таких випадках юридична допомога є критично важливою.

Адвокат допоможе:

  • перевірити законність отриманої повістки;
  • встановити, чи має особа право на відстрочку;
  • підготувати документи для подання заяви про звільнення від мобілізації;
  • оскаржити рішення ТЦК у суді;
  • представити інтереси клієнта в адміністративних чи судових органах.

Юридичні фахівці також надають консультації щодо:

  • оформлення статусу «заброньованого» працівника;
  • підтвердження догляду за особами з інвалідністю;
  • фіксації неправомірних дій посадових осіб під час вручення повістки.

🔹 Медичні комісії та придатність

Придатність до служби визначається військово-лікарською комісією (ВЛК). Саме вона вирішує, чи може особа виконувати службові обов’язки.

Результати ВЛК мають юридичну силу, і в разі сумнівів громадянин має право вимагати повторного огляду або подати апеляцію до вищої медичної комісії.

Найпоширеніші підстави для звільнення або відстрочки через стан здоров’я:

  • хронічні захворювання серця, легенів, нервової системи;
  • інвалідність I–II групи;
  • травми, що унеможливлюють службу;
  • психічні розлади.

🔹 Що буде у разі ухилення від мобілізації

Ухилення від мобілізації — це правопорушення, яке може мати як адміністративні, так і кримінальні наслідки.

Згідно зі статтею 336 Кримінального кодексу України:

«Ухилення від призову на військову службу під час мобілізації карається позбавленням волі на строк від трьох до п’яти років».

При цьому кожен випадок розглядається індивідуально, і суд враховує наявність поважних причин — хворобу, смерть близького родича, перебування за кордоном із документальним підтвердженням.

🔹 Підсумки

Мобілізація у 2025 році — це не лише юридичний обов’язок громадянина, а й питання відповідальності перед державою. Законодавство стає дедалі більш упорядкованим, а механізми призову — цифровими та прозорими.

Водночас кожен українець має право знати свої обов’язки, але й користуватися правами, передбаченими законом — зокрема, правом на відстрочку, медичний огляд і юридичний захист.

Якщо ви отримали повістку і сумніваєтеся у її правомірності — не варто ігнорувати ситуацію. Звернення до кваліфікованого адвоката допоможе уникнути непорозумінь, зберегти репутацію і діяти виключно в межах чинного законодавства України.

Новий Закон України про гуманітарну допомогу: що змінюється для благодійних і волонтерських організацій

Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію

Просто про закони: інші статті

Один комментарий

  1. Уведомление: розлучення українців за кордоном

Обсуждение закрыто.